Наш Небесний Отче!
Ми захоплюємося думкою, що Ти знаєш кожну польову лілію і кожного птаха небесного,
і про всі їхні потреби дбаєш.
Навіть малих сірих горобців Ти рахуєш усіх,
і жоден з них не падає на землю без Твоєї волі.
Ми тремтимо від усвідомлення, що Ти знаєш усіх 8 мільярдів людей у світі
і все про кожного з нас.
Більше того – попри те, що Ти знаєш нас до найменших подробиць,
Ти все одно любиш нас.
Мабуть, це найдивовижніша думка з усіх.
Адже якщо б люди бачили, які почуття ховаються в наших серцях,
які думки наповнюють наш розум,
якщо б навіть ті, хто найближчий до нас, знали нас такими, як ми є,
можливо, вони б відступилися і не змогли б нас любити.
Але Ти, Отче, знаєш нас – і все ж любиш!
Ми не розуміємо, Господи, чому.
Ми не знаємо, як Ти, святий і чистий Бог,
можеш так терпеливо любити нас, грішних дітей.
Жодні слова не можуть висловити нашу подяку і вдячність.
Адже Ти любиш нас не лише словами,
але справжніми ділами.
Ознакою Твоєї любові є Твоя щоденна опіка:
що ми прокинулися цього дня,
що ми здорові,
що Ти оберігаєш мир у наших серцях,
у наших сім’ях, у нашій країні.
З Твоєї дбайливої любові
ми маємо дах над головою,
хліб на столі
і одяг на нашому тілі.
Але все це – ніщо у порівнянні з тією любов’ю,
яка утілилася в Ісусі Христі
і яка стала людиною заради нас.
У Ньому ми бачимо найглибше втілення Твоєї любові.
Адже немає більшої любові,
ніж та, коли хтось віддає своє життя за друзів.
А Ти віддав за нас Свого Єдинородного Сина,
коли ми ще були Твоїми ворогами.
Дорогий Боже, нас приголомшує думка, що Ти так сильно нас любиш!
Допоможи нам, щоб ми змогли відповісти на цю любов
нашою власною любов’ю.
Дозволь нам любити Тебе, самих себе
і Твоїх дітей, які живуть поряд з нами.
Допоможи нам не судити,
але як Твої діти –
нести любов і мир у цей світ.
Амінь.
