Моє життя прикипіло до пороху: оживи мене Твоїм словом! (Псалом 119:25)
Душа наша поникла в поросі, тіло наше припало до землі.
Поспіши на допомогу нам! Викупи нас заради милості Твоєї! (Псалом 44)
Моє життя прикипіло до пороху: оживи мене Твоїм словом!
Бо беззаконня мої піднялися вище моєї голови, як тяжкий тягар тяжіють на мені…
Я зігнувся, поник дуже, увесь день ходжу в смутку…
Я виснажений, зовсім розбитий, у муці серця мого я стогну… (Псалом 38)
Моє життя прикипіло до пороху: оживи мене Твоїм словом!
Я втомився від благань, пересохло в горлі у мене, затьмарилися очі мої, поки я чекав на мого Бога…
Ганьба зламала моє серце, я зовсім знесилів.
Я чекав на співчуття, та не було його, на утішителів, але не знайшов… (Псалом 69)
Моє життя прикипіло до пороху: оживи мене Твоїм словом!
Серце моє засохло, як трава скошена, навіть про їжу я забув…
Я їм попіл, як хліб, і напій мій змішую зі слізьми через гнів Твій і обурення Твоє,
бо Ти підняв мене і відкинув… (Псалом 102)
Моє життя прикипіло до пороху: оживи мене Твоїм словом!
Дні мої, як довга тінь, і я висихаю, як трава.
Але Ти, Господи, перебуваєш навіки, і пам’ять про Тебе з роду в рід!
Змилуйся над Сіоном, бо прийшов час помилувати його, ось настав цей час! (Псалом 102)
Моє життя прикипіло до пороху: оживи мене Твоїм словом!
Адже Він знає, як ми створені, пам’ятає, що ми порох. (Псалом 103)
Моє життя прикипіло до пороху: оживи мене Твоїм словом!
Господь вознісся понад усі народи, слава Його вище небес!
Він піднімає з пороху бідного і з нужди підносить убогого,
садить їх серед князів, серед князів народу Свого.
Дозволяє неплідній жінці жити в домі, як щасливій матері синів. (Псалом 113)
Моє життя прикипіло до пороху: оживи мене Твоїм словом!
Почуй голос мій за Твоєю милістю, Господи!
Оживи мене за Твоєю добротою! (Псалом 119)
Амінь.
